Мій рідний край. Новомосковськ

Серія спеціально підготовлена для #UkrainianPhotoCamp.

Новомосковськ – це посереднє місто в Дніпропетровській області. Достатньо велике, щоб мешканці прилеглих сел прагнули переїхати в нього і здобути кращого життя. І достатньо маленьке, щоб 30 відсотків городян кожного дня їздили на роботу за 25 км у Дніпро. Новомосковськ має найкрасивішу природу у регіоні та одночасно жахливий вигляд. Роздовбані тротуари у центрі міста, на яких можна зломати ноги і які під час дощу перетворюються на аналог Вілково або Венеції, і де єдиний шлях – це йти по проїзжій частині. Головна вулиця перетворена на стихійний базар. А вода на громадському пляжі, що має довжину не більше 20 метрів, захаращена водоростями та сміттям. Бізнесмени будують свої генделики та магазини не маючи жодних дозвільних документів Це єдине місто в Україні, що вже три роки не має мера. Існуюча влада ніяк не комунікує зі своїми “підопічними”. А більшість городян взагалі не хоче вирішувати свої проблеми і чекають дива “з верху”. Новомосковськ – місто секонд-хендів, аптек, салонів краси та безпритульних собак. Це точно не місто моєї мрії, але це місто, де я народилась, і де залишились мої рідні та друзі. І мені боляче кожного разу бачити як воно перетворюється на щось огидне і яке неприємне стає життя в ньому.

Проект в роботі, і буде поповнюватися новими світлинами, бо, нажаль, нічого не змінюється